Перейти до основного вмісту

Інформація щодо жертв фашизму та Братської могили у Комунарському районі

_Перші розстріли в Бабиному яру відбулися в кінці вересня 1941 року. Напередодні цієї трагічної дати  в Комунарському районі  Запоріжжя також згадують про постраждалих від нацизму. Біля меморіалу «Братська могила жертвам фашизму» на вул. Очаківської в Комунарському районі відбудеться траурний мітинг, присвячений 77-й річниці трагедії.
  Голова районної адміністрації Комунарського району Олександр Кузьмін зазначив, що Голокост - це трагедія не лише євреїв, а й всього людства. Нині перед українським суспільством стоїть непросте завдання - формування спільної історії про минулу війну, що не уникатиме "незручних" тем і шокуючих фактів. Для того, щоб "Ніколи знову".
 27 вересня, біля меморіалу на вулиці Очаківська зберуться представники  районної влади та небайдужі городяни. 
 Нагадаємо, що меморіал «Братська могила жертвам фашизму» по вулиці Очаківській це  - це місце, де за 2 роки окупації Запоріжжя  в період з жовтня 1941 по жовтень 1943, було розстріляно 36 тисяч мешканців Запоріжжя, з яких більше 20 тисяч були євреями - практично усе єврейське населення Запоріжжя, що не встигло евакуюватися.  


УДК 930.2 : 321.64 (477.64)
Ю. І. Щур
Запорізький обласний центр
охорони культурної спадщини,
Запоріжжя (Україна)

ПАМЯТЬ ПРО ТОТАЛІТАРИЗМ
В ПАМЯТКАХ ІСТОРІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Будь-яка епоха в історії людства залишає по собі «щось на пам'ять». Це може бути археологічний артефакт, писемне джерело або пам’ятне місце. Події бурхливого ХХ ст., безперечно, спричинилися до появи значної кількості пам’ятних місць, частина з яких стала пам’ятками історії. Наразі пропонуємо звернути увагу на ті пам’ятки, які присвячені жертвам нацистського та радянського тоталітаризму.
На сьогоднішній день у Запорізькій області зареєстровано 38 об’єктів культурної спадщини, які пов’язані із репресіями нацистської влади проти цивільного населення та військовополонених (братські могили).

Меморіал «Братська могила жертв фашизму»
знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Очаківській
У Акті Надзвичайної комісії по встановленню й розслідуванню руйнувань, грабунків й вбивств, вчинених німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками у м. Запоріжжя (4 жовтня 1941 – 14 жовтня 1943 р.) зазначалося, що в цій місцевості було розстріляно й закатовано 36 тис. осіб
У Акті також зазначалося, що саме тут відбувалося знищення єврейського населення обласного центру: «24 марта 1942 года по приказу немецкого командования все еврейское население было собрано к городской управе, под предлогом направления на работу в город Мелитополь. Собрав тысячи еврейского населения: стариков, женщин и детей, их пешком направили за город в совхоз им. Сталина, где они в тот же день были расстреляны». Тут же наводилися свідчення очевидців цих подій . У 1977 р., коли було складено паспорт на братську могилу (від 10 лютого 1971 р. мала статус пам’ятки історії), в «Історичні відомості» інформація про розстріл єврейського населення включена не була. Поруч із даними про тисячі розстріляних цивільних громадян, акцентувалася увага на 4 особах, які були членами компартії. Це при тому, що для підготовки «відомостей» використовували згаданий вище Акт Надзвичайної комісії І лише напередодні заміни пам’ятного знаку, у рішенні Виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про реконструкцію меморіалу, спорудженого по вулиці Очаківській на місті масового поховання закатованих у 1941-1943 роках мирних жителів міста» від 27 березня 2001 р. № 132, говориться про «одне з найбільших в Україні масових поховань по вулиці Очаківській, де невинно закатовано фашистами у 1941–1943 роках понад 36 тисяч мирних жителів м. Запоріжжя і області, у тому числі 20 тисяч євреїв» Таким чином, трагедія Голокосту знайшла своє відображення у цій пам’ятці після реконструкції.
Пам'ять про єврейські жертви нацистського тоталітаризму на території Запорізької області під час існування СРСР свідомо замовчувалися й приховувалися під загальним визначення «радянських громадян».

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Визначні дати 2018-2019 навчального року

Вересень 6.09 155 років від дня народження Дмитра Олександровича Граве (1863–1939). Український математик, педагог, організатор науки, академік АН УСРР, почесний член АН СРСР 9 .09 День фізичної культури і спорту.








190 років від дня народження Льва Миколайовича Толстого. Російський письменник, філософ, просвітитель, публіцист, граф, член-кореспондент і почесний академік Петербурзької академії наук, освітній і громадський діяч 27.09 Всесвітній день туризму Всесвітній день моря 28.09 100 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського, видатного українського педагога-гуманіста, письменника, директора Павлиської середньої школи.
Методичні матеріали до 100-ліття від дня народженння В.О. Сухомлинського


Василь Сухомлинський 100-ліття від дня народження

«Людина, народжується на світ не для того,
щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». В. Сухомлинський
Цьогоріч в Україні багато видатних подій. Педагогічна спільнота готується до відзначення 100-літнього ювілею від дня народження видатного українського педагога-гуманіста, ученого зі світовим ім'ям, публіциста, письменника Василя Олександровича Сухомлинського.
Українська та світова педагогічна спільнота високо цінує внесок В.О. Сухомлинського в розвиток освіти і науки. Відомий педагог 23 роки беззмінно працював директором Павлиської середньої школи. В 1948 це була звичайна, пересічна школа. Робота в школі стала найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості. Школа, на думку Василя Сухомлинського, – це не комора знань, а світоч розуму, святиня і надія, духовна колиска народу, норовл…

Заходи з попередження суїцидальної поведінки

Система роботи з профілактики суїциду має містити 7 компонентів:

1.Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів: ·створення у школі інформаційного куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів допомоги, інших фахівців; ·проведення у школах психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів педагогічної дії»; ·під час підготовки до педрад проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих; ·проведення індивідуальних консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику; ·організа…