Культурно-освітнє товариство "Просвіта"
У 1868 р. Народовці заснували товариство
“Просвіта”, яке спершу видавало популярні книжки, а потім організовувало
читальні та охопило своїм впливом широкі кола селян.
Метою товариства було:
• поширення освіти;
• утвердження національної свідомості.
Першим головою “Просвіти” став учитель гімназії Анатолій Вахнянин.
Діяльність товариства:
1. Видавали твори українських письменників.
2. Друкували шкільні підручники.
3. Готували і друкували популярні наукові
альманахи.
4. Випускали щорічний “Науковий календар”.
5. Давали стипендії для студентів.
6. Вели антиалкогольну пропаганду.
У своїй діяльності “Просвіта” спиралася на читальні (на кінець століття таких читалень у краї було 816) та філії (товариство мало в Галичині 19 філій).
Товариство “Просвіта” мало всеукраїнський характер.
З ініціативи “Просвіти” було створено друкований орган народовців “Діло”.
Чисельність членів “Просвіти” постійно зростала і на кінець XIX ст. налічувала майже 800 осіб. Осередки “Просвіти” існували на українських землях з кінця 60-х років XIX ст. до 1940 p., а в діаспорі вони збереглися й донині.
Товариство з’явилося на противагу антиукраїнським і москвофільським течіям у тогочасному культурному житті Галичини. На чолі його стояли народовці, які намагалися мирно співіснувати з офіційною австро-угорською владою, розвиваючи при цьому українську громаду. Саме тому в Західній Україні товариство мирно проіснувало 70 років.
Зовсім інакше складалася доля “Просвіт” на Наддніпрянщині. Вони були дозволені лише в деяких містах: Катеринославі (1905—1916), Одесі (1906—1909), Кам’янці-Подільському (1906—1916), Києві (1906—1910), Чернігові (1906—1911), Житомирі (1907—1912), Миколаєві (1907—1924). На Дону утворилася новочеркаська “Просвіта” (1907—1913). Як бачимо, вони одразу зайняли опозиційну до царського уряду позицію і майже всі за кілька років були заборонені.
Посилена увага з боку радянофільських видань до “Просвіти” і стиль висвітлення її діяльності передбачали створення негативного образу інституції з метою не лише ідеологічного впливу на неї, а й намагання посісти певні керівні посади та спрямовувати її працю на пропаганду комуністичної ідеології.
Варто відзначити, що товариство, зокрема Головний виділ у Львові, здійснювало обмін літературою із Всеукраїнською бібліотекою, Українською книжковою палатою, Українською академією наук та іншими установами Харкова, Києва. Після того, як галичани засудили Голодомор та сталінські репресії, радянське керівництво почало критикувати товариства. Радянофільські видання писали про “Просвіту”, “Рідну школу” та “Луг” як про буржуазних, натомість емігранти з радянської України активно долучалися до роботи у “Просвіті” та інших установах.
Радянофільська періодика проводила активну агітаційно-пропагандистську кампанію, що мала на меті дискредитувати “Просвіту”. Тиск, який вона чинила на товариство, – свідчення і підтвердження його сильних позицій і авторитету серед українства. Це підтверджує бажання партійного керівництва мати вплив на “Просвіту” і перетворити її на свого пропагандиста. Крім того, товариство розглядалося як центральна організація у вихованні молоді, основна мета якого – культурно-освітня праця серед широких мас.
Сьогодні товариство «Просвіта» - це одне з масових громадських об'єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, організовує дозвілля молоді та українських громадян, бере активну участь у процесах державотворення, воно є консолідуючою силою суспільства. В основу своєї діяльності Товариство ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури. Велика роль належить „Просвіті“ в проголошенні 1991 року Незалежності України, в процесі прийняття Конституції України, а саме ст.10, яка затверджує державність української мови, та інших важливих державотворчих документів. З ініціативи „Просвіти“ встановлені загальнодержавні свята: День Соборності (22 січня), День пам'яті Героїв Крут (29 січня), День української писемності та мови (9 листопада). Стали традиційними заходи із вшанування пам'яті Великого Кобзаря, Лесі Українки, Івана Франка, юних Героїв Крут, Дня Злуки, Дня української писемності та мови, Свята Миколая для дітей, цикл фольклорних вечорів, низка конкурсів та фестивалів.
Державна ідеологія та український інформаційний простір, постколоніальне становище української культури й освіти та входження України до світової спільноти, - це широке коло зацікавлень і діяльності ВУТ „Просвіта“ ім. Т. Шевченка свідчить про те, що держава і ця багатотисячна громадська організація мають спільні завдання, розв'язання яких потрібне Україні нині і в майбутньому. Тож „Просвіта“ в історії України відігравала й продовжує відігравати велику роль.
Коментарі
Дописати коментар